Тренери національного фіналу Young Car Mechanic 2025: Олександр Черевко, компанія BOSCH

Продовжуємо вас знайомити з представниками компаній-партнерів конкурсу Young Car Mechanic 2025, які проводитимуть завдання для учасників національного фіналу і будуть їх оцінювати. Сьогодні представляємо другого тренера фіналу. Це Олександр ЧЕРЕВКО, керівник підрозділу сервісу та технічної підтримки компанії Bosch, інженер за фахом і покликанням, для якого робота перейшла в хобі. Співробітник року Bosch 2018 у регіоні EMEA (Європа, Близький Схід та Африка).


Олександр родом із Києва, за фахом інженер-дослідник у галузі радіофізики й електроніки, закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 15 років пропрацював у конструкторському бюро, розробляв тести для напівпровідникових компонентів, які використовуються у військовій та космічній техніці. Завершив тут роботу, перебуваючи на посаді керівника лабораторії надійності електронних компонентів, а з 1997-го доєднався до автомобільної індустрії. 

– Олександре, розкажіть, будь ласка, чим Ви займалися в Bosch на початку?

– Я починав як інженер з ремонту діагностичного і гаражного обладнання. Добре пам’ятаю свої перші ремонти обладнання, навіть дату першого акту виконаних робіт – 23 березня 1995 року. Це був ремонт принтера на Харківському шосе в Києві (я тоді ще не перейшов у Bosch, але вже співпрацював).

– А в чому зараз полягає Ваша робота в компанії?

– Мій підрозділ веде роботу за 4 великими напрямками. Перший – це тренінги, причому різні – технічні, бізнесові, тренінги по продуктах тощо. Другий – гарантійна підтримка продажу наших запасних частин і обладнання. І тут треба сказати, що ми єдина команда Bosch у регіоні EMEA, яка може самостійно приймати рішення щодо гарантій, без відсилання запчастин у Німеччину на аналіз. 

Третій – це підтримка продажів діагностичного обладнання. Коли ми продаємо будь-який прилад, наприклад KTS або установки для обслуговування кондиціонерів, або діагностичні стенди для дизельної апаратури, – все воно повинно працювати, має бути інстальовано і налагоджено. І четвертий напрямок – лінія техпідтримки з ремонту автомобілів.

Зазначу, що за всі ці напрямки ми відповідаємо не лише в Україні, а також у Молдові та країнах Центральної Азії та Закавказзя. 

– Останній напрямок має бути особливо цікавим нашим майбутнім механікам, які вже дуже скоро підуть працювати на СТО. Розкажіть більше про технічну підтримку з ремонту.

– До нас звертаються з різних автосервісів, і ми надаємо інформацію з ремонту автомобілів. На сьогодні це приблизно тисяча запитів на рік, в яких ми допомогли відремонтувати авто, тобто за якими відправили потрібну електричну схему, підказали технічну інформацію тощо.

Що таке 1000 запитів на рік, якщо перерахувати на гроші? Середній чек за ремонт автомобіля сьогодні, за скромними підрахунками, – 2000 гривень, і якби ми не допомогли відремонтувати авто, СТО не отримало б ці гроші. Множимо 2000 на 1000 грн, це буде 2 000 000 грн. Тобто, за рік ми інвестуємо в ринок України приблизно 2 мільйони. 

А до повномасштабної війни ми мали навіть 2000 запитів. Зараз плануємо провести інформаційну сесію в мережі наших Бош Авто Сервіс, бо розуміємо, що багато персоналу пішло в ЗСУ, а той що прийшов, – навіть не знає, що є така опція техпідтримки.

– Олександре, Ви особисто брали участь у проведенні національного фіналу Young Car Mechanic у 2019 і 2021 роках. Які враження у Вас залишилися від цих заходів?

– Усе було надзвичайно добре організовано й відпрацьовано. Була чітка зміна місць конкурсантами – перехід їх від завдання до завдання, завдяки чому всі все встигли. Сподобалася церемонія нагородження. Від Bosch теж були подарунки учасникам.

Подібні змагання дуже потрібні. На жаль, часто наша молодь не бачить перспективи в Україні, особливо зараз. А те, що в сьогоднішній важкий період у нас, завдяки Inter Cars, проводиться такий конкурс – це дуже важливо: він дає молоді мотивацію залишатися і працювати у своїй країні.

– А Ви могли б трохи розповісти про завдання на фінал, яке готує Bosch? Чи буде воно складнішим, ніж минулі рази?

– За рівнем складності воно буде приблизно таким самим, як і в минулі роки. Але цього разу ми плануємо провести безкоштовний онлайн-тренінг для всіх учасників фіналу. Ми хочемо дати їм настанови, як вони можуть виконувати завдання, оскільки воно базується на знаннях і ПЗ, яке студенти не можуть отримати за межами Bosch. Цей тренінг відбудеться 8 травня – для всіх шести фіналістів. Це буде введення в діагностику так, як її розуміє Bosch, кроки, які учасники мають робити при виконанні завдання. Саме завдання ми не будемо розсекречувати – говоритимемо про загальні підходи і загальну діагностику автомобіля.

Тема завдання була розроблена Центральним офісом Bosch. Ми його адаптували під наші можливості в Україні, але воно відповідає тому, яке пропонується учасникам на національних фіналах у всіх країнах, де проводиться конкурс. Тобто українські фіналісти виконуватимуть завдання європейського рівня.

– На тренерів фіналу конкурсу покладена не лише місія проведення завдань, а й місія суддівства. Розкажіть, як Ви оцінюєте учасників і як дотримуєтеся об’єктивності?

– Щоб об’єктивно оцінити знання учасника, ми не спираємося на власні враження, коли, скажімо, ви, незалежно від своєї волі, починаєте «підтягувати» ту людину, яка вам подобається. Максимальна оцінка, яку можна отримати за наше завдання, – 50 балів, але алгоритм оцінювання розбитий на 18 кроків. І навіть якби я хотів виділити симпатичну мені людину, то це зробити дуже важко, практично неможливо. Бо є конкретні кроки, і ми відзначаємо – зроблені вони чи ні. 

Хочу звернути увагу, що ми враховуємо не тільки технічні аспекти, а ще й такі моменти, як відношення до майна клієнта, культура праці тощо.

– У Вас дуже складний і напружений графік. Вам подобається робота, якою Ви займаєтеся?

– Так, подобається. Це для мене хобі. Дуже важко було б працювати в такому напруженому режимі лише заради грошей. Незважаючи на різні складні періоди, мені було цікаво в цій компанії весь час. Активно розвивалася автомобільна індустрія в країні, і думаю, що я зробив свій внесок у її розвиток.

– Але ж Ви маєте якісь захоплення поза роботою?

– Мої захоплення перегукуються з професією. Я інженер, і мені це цікаво. Я і вдома конструюю маленькі електронні прилади. Це все просте, але незвичайне. Для мене важливо, щоб у будь-якому творінні була якась ідея. Я не пробую створити суперкомп’ютер на кубітах, як це зараз модно, або ШІ – навпаки, конструюю щось маленьке, але з цікавинкою.

– Скажіть, чи було у Вашому житті щось таке, що б Ви тепер зробили по-іншому, враховуючи свій сьогоднішній досвід?

– Я раніше вже розмірковував над цим питанням. Коли мене призначили керівником підрозділу, я дав завдання всім співробітникам зробити презентацію про своє життя. І коли сам аналізував свій шлях, то зрозумів, що моє життя нагадує велику залізничну колію, без поворотів, без різких змін напрямку – я просто йду прямо. Ні, я б нічого не змінив! 

Хочу сказати, що кожен у своєму житті має оцінити свої можливості і використовувати свої найкращі риси, щоб рухатися в правильному напрямку. Якщо зрозуміти, що саме ти можеш, де ти можеш бути переможцем, то воно тобі і допоможе в житті. Треба завжди залишатися собою, дуже ретельно зважити свої можливості і рухатися відповідно до них. Людина має свою структуру. Якщо її ламати, то тоді життя іде не в тому напрямку. 

– Чи є у Вас мрія?

– Думаю, що зараз у всіх нас мрія одна – закінчення війни. Про щось інше не думаю. Закінчимо війну, відбудуємо все, зробимо в нашій країні ідеальне суспільство – вважаю, ми всі вже до цього готові. 

– Олександре, дуже дякую Вам за розмову і за партнерство. До зустрічі на конкурсі!

Спілкувалася Ірина Чубко