Раді представити вам наступного тренера, який буде проводити й оцінювати завдання для фіналістів конкурсу. Це Ростислав Карабельченко, технічний менеджер компанії Motul в Україні.
Родом із Хмельниччини, закінчив Національний транспортний університет за спеціальністю «інженер-механік». З учасниками нашого конкурсу Ростислава зближує те, що до вишу він навчався у Хмельницькому політехнічному коледжі, студенти якого також цьогоріч змагалися на Young Car Mechanic.
– Ростиславе, розкажіть, будь ласка, про свою першу роботу.
– Ще будучи студентом, під час написання диплому, я влаштувався на завод, який спеціалізувався на механічній обробці деталей двигуна. Працював у відділі механічної обробки і ремонту головок блоків циліндрів – дуже непроста робота, на складних верстатах. Для мене це був цікавий досвід.
Наступною точкою стала харківська компанія «Master Service». Вона відома в автобізнесі як одна з найбільших компаній, що почала ремонтувати й відновлювати агрегати і деталі рульового управління. Там я займався продажом автозапчастин.
Ну, а далі зі мною зв’язалися з представництва Motulі запропонували роботу. Тож 3 грудня 2019 року я прийшов у цю компанію на позицію технічного менеджера і працюю в ній уже шостий рік.
– Чим саме Ви займаєтеся в Motul?
– Діапазон завдань дуже широкий. Насамперед, це проведення технічних навчань, семінарів для клієнтів. Також організовую практичні навчання на СТО. У нас діє окрема програма – MotulEvo, і є низка автосервісів, з якими ми співпрацюємо за нею. За цією програмою проводиться апаратна заміна рідини в АКП. Motul надає продукти й обладнання, а також забезпечує технічне навчання і техпідтримку СТО, чим власне я і займаюся.
Другий аспект моєї роботи – це робота в лабораторії: велика частина мого робочого часу йде на те, щоб виконувати дослідження. Проводжу перевірку, фіксацію стану моторних олив наших клієнтів.
Також виконую переклади технічної документації з англійської, частково займаюся адмініструванням наших сайтів. Тобто, все, що стосується технічної частини Motul, входить у мої обов’язки.
– Розкажіть більше про свою роботу в лабораторії. Це цікаво!
– До нас звертаються наші клієнти – в основному це великі автосервіси, які ремонтують вантажну, сільськогосподарську техніку, а також компанії, в яких є свій парк транспортних засобів і які використовують наші продукти. Ми періодично робимо відбір проб оливи для фіксації і перевірки стану агрегатів. Нам надсилають зразки з усієї України – з Дніпра, Луцька, Полтави, Київської області…
Для оливи можна провести паралель з аналізом крові: як за аналізом крові роблять висновок про стан здоров’я людини, і так само і за аналізом стану моторної оливи можна багато чого сказати про технічний стан двигуна. Часто вдається навіть зіграти на випередження – попередити деякі технічні проблеми.
Як саме це відбувається? Ми визначаємо в оливі концентрацію продуктів зношування. Якщо якийсь показник виходить за встановлені межі – це ознака того, що якась частина двигуна має більший ступінь зносу. І щоб запобігти подальшим негативним наслідкам, потрібно виконати ремонт чи заміну цих елементів.
Були ситуації, в яких ми могли визначити, що використовувалося неякісне паливо, бо олива – це одна з перших експлуатаційних рідин, яка на таке реагує і компенсує проблему. Ми це розуміли за стрімким падінням певних показників.
Бувають також рекламаційні звернення, і за ними ми теж проводимо лабораторні дослідження. Адже в більшості, якщо щось стається з двигуном, то перше, на що «грішать», – це олива або фільтри. Але дуже часто ця хрестоматійна причина не є істиною. І тут уже наше завдання – розібратися.
– А який випадок із цієї практики Вам запам’ятався?
– Була ситуація, що на сервісі зробили капітальний ремонт двигуна, залили оливу, автомобіль поїхав, а через 300–400 км повернувся знову із заклиненим двигуном. Майстри стверджували, що ремонт зробили ідеально, а в тому, що двигун знову вийшов з ладу, звинувачували оливу.
Коли ми зробили аналіз, то з’ясувалося, що в оливу потрапила велика кількість води і гліколю – компонентів, які присутні тільки в антифризі. Почали розбирати двигун і побачили, що прокладка блоку циліндрів була пошкоджена. Була вона бракована чи неправильно встановлена – це вже інше питання. Але важливий сам факт, що причина поломки – не в оливі, і наше дослідження допомогло встановити істину.
– За 6 років роботи в Motul чи стали Ви амбасадором цього бренду?
– Я ним і був. Коли я прийшов у компанію, у мене ще не було автомобіля, але був мопед, і на той момент я вже заливав у нього Motul. Навіть мріяв потрапити колись в цю компанію, бо багато про неї чув. Доля склалася так, що мені випав цей шанс. Впевненість у бренді зросла після того, як я почав тут працювати.
– Проводячи завдання на фіналі Young Car Mechanic у 2021 році, Ви дуже жалкували, що коледж, в якому Ви вчилися, не брав участі в конкурсі…
– Так! Цього року я слідкував за першими двома етапами конкурсу, тримав кулаки за Хмельницький політехнічний коледж. Дуже хотів, щоб у фінал пройшли його студенти. Мені було б дуже приємно зустрітися з викладачами, поспілкуватися з ними, бо в делегації, яка б приїхала на фінал, стовідсотково були б ті викладачі, які навчали мене.
– Motul є партнером конкурсу саме в Україні. Чим зумовлене бажання компанії підтримувати цей проєкт?
– У нас є всесвітня програма Motul Corazon, спрямована на підтримку молоді: компанія вкладає в освіту, навчання і розвиток молодого покоління. Тому ми не могли пройти повз Young Car Mechanic і вдячні, що нас запросили бути партнерами цього важливого конкурсу.
– Ви в техніці більше теоретик чи практик?
– Я люблю техніку. Усі чоловіки в моїй родині були пов’язані з нею – і тато, і обидва дідусі. Дідусь по лінії мами був інженером, любов до техніки передав мені саме він.
За роки роботи я опанував великий обсяг технічної інформації, але «крутити гайки» мені теж подобається. Свій автомобіль я по можливості обслуговую сам – люблю це робити. Лише якщо виникає необхідність у спецобладнанні, тоді вже звертаюся на СТО. До прикладу, оливу замінюю самостійно. За всі 100 тис. км пробігу тільки тричі проводив заміну оливи на автосервісі, і то тільки тому, що при цьому були ще суміжні роботи.
До слова, у фіналі конкурсу братиме участь мій автомобіль. Він уже давно є моїм напарником під час проведення навчань 😊. Якщо потрібно щось демонструвати на авто, я беру свою машину, бо це зручно, комфортно і мені це подобається.
– А які Ваші захоплення?
– Одне із моїх захоплень – це мотоцикл. Воно мені теж передалося у спадок: дідусь у молодості любив мотоцикли і навіть коли вже був на пенсії, купив мопед. Зрозуміло, що більше на ньому їздив я, а дідусь займався тим, що забезпечував бензин у каністрі 😊. Відтоді я мріяв про мотоцикл і тільки нещодавно його купив.
Зараз уже рідше, але іноді «грішу» комп’ютерними іграми. Я фанат S.T.A.L.K.E.R. – попередні частини пройшов сотні разів і дуже чекав на нову гру.
Ще три роки займався танцями. Це був для мене несподівано цікавий, новий досвід. Навіть не уявляв, що колись до цього прийду і що це буде так класно і драйвово!
– Чи є у Вас мрія?
– Головна моя мрія, як і в більшості українців, – перемоги і миру! І дуже хочу, щоб над Хрещатиком знову пролетіла «Мрія».
– На останок, які поради нашим учасникам-студентам Ви могли б дати?
– Зі свого невеликого досвіду я б радив студентам зосередитися в житті на основному і йти до цього, незважаючи на складність шляху. Ну, і займатися тим, що ти любиш. Це дуже важливо!
– Дякую, Ростиславе! Це була цікава і корисна для нашої молодої аудиторії розмова. Чекаємо Вас на фіналі конкурсу.
Спілкувалася Ірина Чубко